Подолавши 75 км шляху київським шоссе зі Львова, бачимо на високому пагорбі Олеський замок – видатну пам’ятку архітектури та історії XIII–XVIII ст. У XIV ст. це була могутня давньоруська фортеця. ВXV–XVI ст. замок став магнатською резиденцією і в 1620-х pp. був перебудований у дусі італійського Ренесансу. 1629 року тут народився король Ян III Собеський, котрий пізніше часто тут мешкав і зібрав численні твори мистецтва. У XVIII ст. замок належав Жевуським. Після реставрації 1965–1975 рр. тут було створено музей-заповідник, відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї зібрано сотні унікальних творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва X–XIX ст. Серед них ікони, портрети, натюрморти, великі батальні полотна (зокрема, “Битва під Віднем” М. Альтомонте, 1692 p.), меблі, шпалери, значна колекція скульптури львівської школи XVI–XVIII ст. Біля замку знаходиться пристосований для музейних потреб колишній монастир капуцинів. Замок і монастир оточені мальовничим парком. Музей відкритий щоденно, крім понеділка, з 11 до 17 год.
Замок було сооружено у 1634–1630 роках для Якуба Собеського в стилі раннього бароко, одночасно як резиденція і фортеця. Цитадель воздвигнута на холме, на регулярном плане, приближенном к квадрату с четырьмя бастионами. На углах бастионов стоят сторожевые башенки с бойницами. Замок окружен высокими валами, эскарпованными тесаным камнем. Взамковом дворе с парком размещен Большой дворец – двухэтажное строение с угловой рустикой и порталом с коринфскими пилястрами. Вюжной части внутреннего двора видим Китайский дворец в виде увенчанной куполом ротонды, с одноэтажными боковыми крыльями. В1686 г. замок был обновлен и украшен произведениями искусства по заказу польского короля Яна III Гобесского. Он был наряду с Жовквой и Одесском любимой восточной королевской резиденцией. ВXVIII в. замок принадлежал Радзивиллам. В1872 г. австрийское правительство разместило тут тюрьму; эту функцию замок сохранял и в XX в., пока не был предназначен для музейной экспозиции в 1979 г. Теперь в Золочевском замке находится филиал Львовской галереи искусств.
Долаючи 18 км асфальтівки, котра розмежовує м. Жовкву, с. Крехів, наближаємось до оточеного горами і лісами, наче вінком, Крехівського монастиря Чину св. Василія Великого. Середньовічні мури уже позаду. Також залишаються позаду і вежі, призначені в минулому для оборони. Зараз на одній з них розміщується дзвіниця. За в’їзною брамою перед нами відкривається уміло відновлене подвір’я. Саме на цьому подвір’ї знаходиться храм св. Миколая та трьохповерховий монастир XVIII ст. Монастир отримав друге дихання після ґрунтовної реставрації 1990–1997 рр., проведеної під керівництвом о. Теодозія Янківа. Проект реставрації належить С. Цимбалюку, який також спроектував побудовані недавно церкву Покрова Пресвятої Богородиці та дзвіницю у типовому гуцульському стилі.
Жовква (25 км. від Львова). Місто-фортеця. неповторний архітектурний ансамбль. Місто було засноване гетьманом С. Жолкевським в 1594 р. за ретельно продуманим планом архітектора Павла Щасливого. У кінці XVII ст. Жовква була однією і резиденцій короля Яна III і крупним мистецьким осередком. Більшість видатних споруд було зведено у XVII—XVIII ст. Перед замком за оборонними мурами була розбита ринкова площа (тепер – пл. Вічева), з боків якої було поставлено житлові будинки з відкритими аркадними галереями (“підсінями”). На площі домінує монументальний пізньорене-сансний парафіяльний костьол і св. Лаврентія (арх. Павло Щасливий, Павло Римлянин. Амброзій Прихильний, 1606–1618 pp.). В ньому варто оглянути скульптурні нагробки XVII ст. родин Жолкевських і Собеських.
Чудотворний образ Ченстоховської (Белзької) Матері Божої
За легендарним переказом, ікону намалював святий апостол Лука на дошці стола, де відбувалась Свята Вечеря, і ікона 300 років знаходилась в Єрусалимі. Імператриця Олена перевезла її до Константинополя, де вона зберігалась 500 років. У 988 році, виходячи заміж за князя Володимира, донька візантійського імператора Анна привезла до Києва разом з посагом цей образ. До 1240 року він знаходився у Десятинній церкві. Під час нападу татар хана Батия ікона була перевезена до Белза, де перебувала до 1382 року. Князь Белзький Володислав Опольський перевіз її до заснованого ним монастиря на Ясній Горі в Ченстохові, де цю святиню можна побачити і сьогодні. 11 грудня 2005 року відбулись урочистості перенесення копії чудотворного образа з Ченстохови до Белза. Копія була посвячена польськими і українськими єпископами.
СЕРІЯ “ЛЬВІВСЬКА АРХІТЕКТУРА”: Політехнічна школа 1874–1877. Арх. Юліан Захаревич (1837–1898). Художник Тетяна Казанцева
Нині Національний університет “Львівська Політехніка”, головний корпус. Будинок споруджено у стилі неоренесанс. Аттик завершує алегорична скульптурна група різця Л. Марконі
Галицький сейм. 1877–1881. Арх. Юліус Гохбергер (1840–1905). Художник Тетяна Казанцева
Нині Національний університет ім. І. Франка, головний корпус. Будинок споруджено у стилі віденського неоренесансу. Перед входом та на аттику – алегоричні скульптурні композиції Т. Ригера.
Технологічний інститут. 1907–1909. Арх. Тадеуш Обмінський (1874–1932). Художник Тетяна Казанцева
Нині Музична академія ім. М. Лисенка, вул. Нижанківського, 5. Будинок споруджено у стилі сецесії. Головний та бічний фасади викладені у нижніх поверхах декоративним рустом, вгорі прикрашені майоліковим фризом (виробництва фабрики І. Левинського).
Технологічний інститут. 1907–1909. Арх. Тадеуш Обмінський (1874–1932). Художник Тетяна Казанцева
Нині Музична академія ім. М. Лисенка, вул. Нижанківського, 5. Будинок споруджено у стилі сецесії. Головний та бічний фасади викладені у нижніх поверхах декоративним рустом, вгорі прикрашені майоліковим фризом (виробництва фабрики І. Левинського).
Арх. Альфред Захаревич (1871–1937). Кредитне товариство землевласників. 1912–1914. Художник Тетяна Казанцева
Нині Обласне відділення Національного банку України. Споруда у стилі неокласицизму, з іонійськими пілястрами на фасаді та великими головами крилатого Меркурія з боків фронтону (скульптор З. Курчинський). Вінтер’єрі – новаторськи вірішений операційний зал.
СЕРІЯ "ЛЬВІВСЬКІ МИСТЦІ": Олександр Аксінін. Блудний син. 1977. Офорт, Д. 126 мм.
Олександр Аксінін (1949–1985 pp., закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова) – відомий львівський графік, твори якого експонувалися у багатьох країнах світу. Для його творів характерне філософське осмислення світу. Розробив оригінальну концепцію простору і часу, яку застосував у своїх роботах. Він дав своєрідну художню інтерпретацію творів Л. Керролла, Дж. Свіфта, Ф. Кафки, китайської “Книги Перемін” (“ІЦзін”).
Юліян Буцманюк. Фрагмент стінного розпису каплиці Покрови церкви Христа-Чоловіколюбця у Жовкві.
Юліян Буцманюк (1885–1911) – видатний український живописець, його творчість стала громадянським подвигом. У фресках жовківської церкви органічно поєднав традиції давнього українського стінопису з модерністськими віяннями початку ХХ ст.
Олександр Аксінін. Серія "Босхіана", аркуш 7. 1978. Офорт, Д. 130 мм.
Олександр Аксінін (1949–1985 pp., закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова) – відомий львівський графік, твори якого експонувалися у багатьох країнах світу. Для його творів характерне філософське осмислення світу. Розробив оригінальну концепцію простору і часу, яку застосував у своїх роботах. Він дав своєрідну художню інтерпретацію творів Л. Керролла, Дж. Свіфта, Ф. Кафки, китайської “Книги Перемін” (“ІЦзін”).
Олександр Аксінін. Екслібрис Ю. Гіттіка. 1980. Офорт, 134x94 мм.
Олександр Аксінін (1949–1985 pp., закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова) – відомий львівський графік, твори якого експонувалися у багатьох країнах світу. Для його творів характерне філософське осмислення світу. Розробив оригінальну концепцію простору і часу, яку застосував у своїх роботах. Він дав своєрідну художню інтерпретацію творів Л. Керролла, Дж. Свіфта, Ф. Кафки, китайської “Книги Перемін” (“ІЦзін”).
Олександр Аксінін (1949–1985 рр., закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова) – відомий львівський графік, твори якого експонувалися у багатьох країнах світу. Для його творів характерне філософське осмислення світу. Розробив оригінальну концепцію простору і часу, яку застосував у своїх роботах. Він дав своєрідну художню інтерпретацію творів Л. Керролла, Дж. Свіфта, Ф. Кафки, китайської “Книги Перемін” (“ІЦзін”).
Анна Атоян. Західний вітер. 2003. Шовк, змішана техніка. 50x62
Анна Атоян (1967 р. н., Львівська академія мистецтв) – львівська художниця, працює в техніці живопису по шовку. Її твори – це гротескний світ таємних маленьких ритуалів і особистих містерій, вони відзначаються легкістю та вишуканістю. Учасниця вітчизняних та закордонних виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Анна Атоян. На озеро. 2005. Шовк, мішана техніка. 40x40
Anna Атоян (1967 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – львівська художниця, працює в техніці живопису по шовку. Її твори – це гротескний світ таємних маленьких ритуалів і особистих містерій, вони відзначаються легкістю та вишуканістю. Учасниця вітчизняних та закордонних виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Анна Атоян. Спека. 2005. Шовк, змішана техніка. 40x50
Анна Атоян (1967 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – львівська художниця, працює в техніці живопису по шовку. Її твори – це гротескний світ таємних маленьких ритуалів і особистих містерій, вони відзначаються легкістю та вишуканістю. Учасниця вітчизняних та закордонних виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Володимир Богуславський. Вечір. Полотно, олія. 90х110. 1995
Володимир Богуславський (1954 р. нар., Львівська Національна академія мистецтв), відомий львівський художник, який успішно адаптує класичні сюжети європейського живопису до рафінованої потсмодерної стилістики.
Володимир Богуславський. Зима. Полотно, олія. 95x75. 1996
Володимир Богуславський (1954 р. нар., Львівська Національна Академія мистецтв), відомий львівський художник, який успішно адаптує класичні сюжети європейського живопису до рафінованої потсмодерної стилістики.
Зоряна Гарбар (1962 р. н., Львівська Національна академія мистецтв, факультет інтер’єру та обладнання) – львівська художниця, член Львівського відділення Спілки художників України, працює в сучасному авангардному стилі. Представляла свої роботи на 8 персональних, 15 вітчизняних та 33 закордонних виставках. Лауреат міжнародного “Осіннього салону – 2000”, Львів. Більшість робіт знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном. Її роботами оформлено сучасні інтер’єри, клуби, офіси та кафе.
Ігор Гапон. Гуцульський натюрморт. 2004. Полотно, олія, 75x55
Ігор Гапон (1960 р. н., Львівська Національна академія мистецтв, факультет кераміки) – львівський митець. Працює в царині станкового малярства та іконопису. Учасник багатьох виставок в Україні та за кордоном. Його твори є в музейних і приватних колекціях України, США, Канади, Німеччини, Англії та Франції.
Ігор Гапон (1960 р. н., Львівська Національна академія мистецтв, факультет кераміки) – львівський митець. Працює в царині станкового малярства та іконопису. Учасник багатьох виставок в Україні та за кордоном. Його твори є в музейних і приватних колекціях України, США, Канади, Німеччини, Англії та Франції.
Ігор Гапон. Церква в Криворівні. 2005. Картон, олія. 58x42
Ігор Гапон (1960 р. н., Львівська Національна академія мистецтв, факультет кераміки) – львівський митець. Працює в царині станкового малярства та іконопису. Учасник багатьох виставок в Україні та за кордоном. Його твори є в музейних і приватних колекціях України, США, Канади, Німеччини, Англії та Франції.
Дмитро Гунц. Зима у Львові. 1986. Картон, олія, 50x40
Дмитро Гунц (1958 р. н., Львівська академія мистецтв) – яскравий, самобутній представник львівської малярської школи, член Національної спілки художників України. Працює у царині станкового живопису. Бере активну участь у виставковій діяльності краю. Твори зберігаються у приватних збірках України, США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та ін.
Дмитро Гунц. Львівський дощ. 2005. Полотно, олія. 40x40
Дмитро Гунц (1958 р. н., Львівська академія мистецтв) – яскравий, самобутній представник львівської малярської школи, член Національної спілки художників України. Працює у царині станкового живопису. Бере активну участь у виставковій діяльності краю. Твори зберігаються у приватних збірках України, США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю.
Дмитро Гунц. Львівські ліхтарі. 2006. Картон, олія, 45x50
Дмитро Гунц (1958 р. н., Львівська академія мистецтв) – яскравий, самобутній представник львівської малярської школи, член Національної спілки художників України. Працює у царині станкового живопису. Бере активну участь у виставковій діяльності краю. Твори зберігаються у приватних збірках України, США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та ін.
Ігор Колісник. Квіти червоні. 2004. Пластик, олія. 90x120
Ігор Колісник (1956 р. н., Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І.Труша) – з 1996 р. працює в галузі організації та дизайну міжнародних виставок-ярмарків. Відомий львівський художник, графік, дизайнер. Багаторазово демонстрував свої твори на персональних та групових виставках. Активно опрацьовує проблеми природи і техніки візуальної репрезентації та живопису загалом.
Ігор Колісник. Ідеальний ангел. 2005. Двп, авторська техніка. 30x40
Ігор Колісник (1956 р. н., Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І. Труша) – з 1996 р. працює в галузі організації та дизайну міжнародних виставок-ярмарків. Відомий львівський художник, графік, дизайнер. Багаторазово демонстрував свої твори на персональних та групових виставках. Активно опрацьовує проблеми природи і техніки візуальної репрезентації та живопису загалом.
Ігор Колісник. Львівський пейзаж. 2006. Двп, олія. 30x40
Ігор Колісник (1956 р. н., Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І.Труша) – з 1996 р. працює в галузі організації та дизайну міжнародних виставок-ярмарків. Відомий львівський художник, графік, дизайнер. Багаторазово демонстрував свої твори на персональних та групових виставках. Активно опрацьовує проблеми природи і техніки візуальної репрезентації та живопису загалом.
Володимир Костирко. Галіція. Полотно, олія, 50х35, 2003
Володимир Костирко (1967 р. нар., Львівський коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша, факультет історії мистецтв Католицького університету в Любліні, Польща) – відомий львівський художник, естет, інтелектуал, прихильник концепції про-європейської історії Галичини, якої послідовно дотримується і розбудовує по всіх мистецьких напрямках, в яких працює: живописі, малюнку, в тому числі сатиричному, дизайні.
Володимир Костирко. Готика. Полотно, олія, 70х50, 2003
Володимир Костирко (1967 р. нар., Львівський коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша, факультет історії мистецтв Католицького університету в Любліні, Польща) – відомий львівський художник, естет, інтелектуал, прихильник концепції про-європейської історії Галичини, якої послідовно дотримується і розбудовує по всіх мистецьких напрямках, в яких працює: живописі, малюнку, в тому числі сатиричному, дизайні.
Володимир Костирко. Запінення Венери. Полотно, олія, 70х110, 2003
Володимир Костирко (1967 р. нар., Львівський коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша, факультет історії мистецтв Католицького університету в Любліні, Польща) – відомий львівський художник, естет, інтелектуал, прихильник концепції про-європейської історії Галичини, якої послідовно дотримується і розбудовує по всіх мистецьких напрямках, в яких працює: живописі, малюнку, в тому числі сатиричному, дизайні.
Юрко Кох. Площа. Полотно, олія. 80х120. Картина почата у 1980
Юрко Кох (1958 р. нар., Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша, Український поліграфічний інститут iм. І. Федорова) – відомий львівський маляр, графік, книжковий дизайнер, твори експонувалися на 180 виставках у 30 країнах. Творчість наскрізно проникнена темою Міста і людини у ньому, “універсальною” позастилевою естетикою, руйнуючою межі часу.
Юрко Кох. Тут був Інструктор. (Портрет Ярослава Дашкевича). Полотно, олія. 70x90. 2001
Юрко Кох (1958 р. нар., Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша, Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова ) – відомий львівський маляр, графік, книжковий дизайнер, твори експонувалися на 180 виставках у 30 країнах. Творчість наскрізно проникнена темою Міста і людини у ньому, “універсальною” позастилевою естетикою, руйнуючою межі часу.
Юрко Кох. Демонстрація. Полотно, олія, 50х100 см. 2002
Юрко Кох (1958 р. нар., Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша, Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова ) – відомий львівський маляр, графік, книжковий дизайнер, твори експонувалися на 180 виставках у 30 країнах. Творчість наскрізно проникнена темою Міста і людини у ньому, “універсальною” позастилевою естетикою, руйнуючою межі часу.
Люба Лебідь-Коровай. Риби без води. З циклу робіт “Риби без води, птахи без повітря”. 2000 Авторська техніка, 50x50
Люба Лебідь-Коровай (1959 р. н., Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, відділ художнього скла), викладач живопису та композиції у Львівській академії мистецтв, лауреат та дипломант національних виставок у галузі графіки. Роботи знаходяться у Львівській галереї мистецтв, галереях України та у приватних збірках України, Франції, Польщі, Австрії, Канади, СШАта ін.
Сергій Мiхновський. Краєвиди з натюрмортом (вдень і вночі). 2004. Серія “Зрозумілі мотиви”. Полотно, олія, 50x60
Сергій Міхновський (1961 р. н., архітектурний факультет Львівської політехніки) – львівський художник. Член Національної спілки художників України, Клубу українських митців, Міжнародної асоціації художників IWA (США). З 1987 р. відбулося 19 персональних виставок в Україні і за кордоном. Його твори знаходяться в музейних та приватних колекціях понад 20 країн.
Сергій Міхновський. Львівська кава. 2005. Серія “Задзеркалля”. Полотно, олія, 60x70
Сергій Міхновський (1961 р. н., архітектурний факультет Львівської політехніки) – львівський художник. Член Національної спілки художників України, Клубу українських митців, Міжнародної асоціації художників IWA (США). З 1987 р. відбулося 19 персональних виставок в Україні і за кордоном. Його твори знаходяться в музейних та приватних колекціях понад 20 країн.
Сергій Міхновський (1961 р. н., архітектурний факультет Львівської політехніки) – львівський художник. Член Національної спілки художників України, Клубу українських митців, Міжнародної асоціації художників IWA (США). З 1987 р. відбулося 19 персональних виставок в Україні і за кордоном. Його твори знаходяться в музейних та приватних колекціях понад 20 країн.
Володимир Овсійчук. Маки. 1972. Полотно, олія, 65х85
Володимир Овсійчук (1924 р. нар., історичний факультет Львівського університету, аспірантура при музеї “Ермітаж”, Санкт-Петербург) – відомий львівський вчений, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Як живописець малює олією та темперою краєвиди, портрети, натюрморти.
Володимир Овсійчук. Під Брюховицьким лісом. 1972. Полотно, олія, 60х75
Володимир Овсійчук (1924 р. нар., історичний факультет Львівського університету, аспірантура при музеї “Ермітаж”, Санкт-Петербург) – відомий львівський вчений, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Як живописець малює олією та темперою краєвиди, портрети, натюрморти.
Ніна Резніченко (1973 р. н., Вижницький коледж прикладного мистецтва) – відома львівська художниця. З 1996 р. брала участь у багатьох вітчизняних та зарубіжних виставках. Роботи знаходяться у приватних колекціях України та за кордоном.
Ніна Резніченко (1973 р. н., Вижницький коледж прикладного мистецтва) – відома львівська художниця, живопис котрої вирізняється вишуканістю кольорів та свіжістю. Брала участь у багатьох виставках. Роботи знаходяться у приватних колекціях України та за кордоном.
Сергій Резніченко. Картярі. 2004. Полотно, олія, 140x120
Сергій Резніченко (1968 р. н., Санкт-Петербурзька академія мистецтв) – відомий львівський художник постмодерного напрямку в живописі. Учасник багатьох виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Сергій Резніченко. Леді. 2004. Полотно, олія, 70x50
Сергій Резніченко (1968 р. н., Санкт-Петербурзька академія мистецтв) – відомий львівський художник постмодерного напрямку в живописі. Учасник багатьох виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Юрій Скандаков. Танцівниця. 1988. Полотно, олія, 50х70
Юрій Скандаков (1932-2008, Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Тривалий час працював викладачем малюнку та живопису, завідував кафедрою художнього текстилю інституту. Роботи художника знаходяться в фондах музеїв України, приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Юрій Скандаков. Старий Львів. 2005. Полотно, олія, 50x40
Юрій Скандаков (1932-2008, Львівське художнє училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Тривалий час працював викладачем малюнку та живопису, завідував кафедрою художнього текстилю інституту. Роботи художника знаходяться в фондах музеїв України, приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Юрій Чаришніков. Смерть і ненависть. Папір, акварель, 74,9x104,1. 2002
Юрій Чаришніков (1947 р. н., Львівський поліграфічний інститут) – відомий маляр, ілюстратор, твори експонувались на 45 виставках у 20 країнах. Плавність ліній, зміна палітри, а також акцентування на непомітних на перший погляд деталях людських душ – головні риси його творів.
Володимир Черкасов. Натюрморт з шавлією. 1987. Полотно, олія. 50x70
Володимир Черкасов (1929 р. н., Харківський художній інститут) – член Національної спілки художників України. Мистецький доробок художника вражає духовною наснаженістю, безмежністю інтерпретацій, великою майстерністю. Всвоїх творах художник виступає продовжувачем культурологічних ідей українського образотворчого мистецтва. Роботи знаходяться в збірках музеїв України, а також в приватних колекціях України та за кордоном.
Володимир Черкасов. Львів’янка. 1997. Полотно, олія, 100x100
Володимир Черкасов (1929 р. н., Харківський художній інститут) – член Національної спілки художників України. Мистецький доробок художника вражає духовною наснаженістю, безмежністю інтерпретацій, великою майстерністю. Всвоїх творах художник виступає продовжувачем культурологічних ідей українського образотворчого мистецтва. Роботи знаходяться в збірках музеїв України, а також в приватних колекціях України та за кордоном.
Володимир Черкасов. Рання весна на Прикарпатті. 1989. Картон, олія, 50x70
Володимир Черкасов (1929 р. н., Харківський художній інститут) – член Національної спілки художників України. Мистецький доробок художника вражає духовною наснаженістю, безмежністю інтерпретацій, великою майстерністю. Всвоїх творах художник виступає продовжувачем культурологічних ідей українського образотворчого мистецтва. Роботи знаходяться в збірках музеїв України, а також в приватних колекціях України та за кордоном.
Борис Черних (1952 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Його твори відзначаються вишуканістю та неповторною авторською театралізованістю.
Борис Черних. Закохана в абсент. 2004. Полотно, олія, 50х70
Борис Черних (1952 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Його твори відзначаються вишуканістю та неповторною авторською театралізованістю.
Борис Черних. Українські шляхтичі. 2005. Полотно, олія, 30х40
Борис Черних (1952 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Його твори відзначаються вишуканістю та неповторною авторською театралізованістю.
Борис Черних. Картярки. 1997. Полотно, олія, 90х110
Борис Черних (1952 р. н., Львівська Національна академія мистецтв) – відомий львівський художник, постійний учасник вітчизняних та міжнародних виставок. Його твори відзначаються вишуканістю та неповторною авторською театралізованістю.
Ігор Шульєв. Вулиця Галицька. 2005. Полотно, олія. 45х65
Ігор Шульєв (1961 р. н.) – відомий художник, живе і працює у Львові. Активно виставляється за кордоном. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Ігор Шульєв (1961 р. н.) – відомий художник, живе і працює у Львові. Активно виставляється за кордоном. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Ігор Шульєв (1961 р. н.) – відомий художник, живе і працює у Львові. Активно виставляється за кордоном. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Ігор Шульєв (1961 р. н.) – відомий художник, живе і працює у Львові. Активно виставляється за кордоном. Роботи знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Ігор Шумський. Карпатський мотив. Полотно, олія. 40 х 60, 1984.
Ігор Шумський (1956 р. нар., Львівська Національна академія мистецтв), відомий львівський художник, який успішно впроваджує фактурні і колористичні досягнення школи львівського декоративно-ужиткового мистецтва в олійному живописі.
Ігор Шумський. Нова Європа. Полотно, олія, 130 х 97, 1995.
Ігор Шумський (1956 р. нар., Львівська Національна академія мистецтв), відомий львівський художник, який успішно впроваджує фактурні і колористичні досягнення школи львівського декоративно-ужиткового мистецтва в олійному живописі.
Iгор Щуров (1953 р. нар., Львівський політехнічний інститут, архітектурний факультет) – рисувальник, спирається на традиції художників об’єднання “Мир искусства” (Росія, межа ХІХ–ХХ ст.) та культуру російського ампіру. Працює ілюстратором книжок історичної тематики у видавництві “Центр Європи” (Львів).
Iгор Щуров (1953 р. нар., Львівський політехнічний інститут, архітектурний факультет) – рисувальник, спирається на традиції художників об’єднання “Мир искусства” (Росія, межа ХІХ–ХХ ст.) та культуру російського ампіру. Працює ілюстратором книжок історичної тематики у видавництві “Центр Європи” (Львів).
Ігор Щуров. Човен кохання. Папір, перо, туш, 44x62. 2003.
Ігор Щуров (1953 р. нар., Львівський політехнічний інститут, архітектурний факультет) – рисувальник, спирається на традиції художників об’єднання “Мир искусства” (Росія, межа ХІХ–ХХст.) та культуру російського ампіру. Працює ілюстратором книжок історичної тематики у видавництві “Центр Європи” (Львів).
Ірина Фартух. Ковзанка на Площі Ринок. 2008. Полотно, олія, 63х71
Ірина Фартух (1960 р. н., ЛДУПМ ім. І. Труша, Львівська Національна академія мистецтв, відділення художньої кераміки), член Національної спілки художників України. Учасниця багатьох українських та міжнародних виставок.
Юрій Ямаш. Синя Кечера та зимовий Черемош. 2005. Полотно, олія. 62x87
Юрій Ямаш (1955 р. н., Львівська Національна академія мистецтв, НУ “Львівська політехніка”) – маляр, графік, постер-дизайнер, історик мистецтв. Вживописі віддає перевагу пленеру, в тематичній палітрі переважають мотиви Гуцульщини. Твори художника експонувались на 55 міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських та обласних виставках.
Альбрехт Дюрер. Автопортрет. 1500 р. Полотно, олія. Мюнхен
Альбрехт Дюрер (1471–1528), великий майстр німецького Ренесансу, живописець, графік і теоретик мистецтва, використав при власному зображенні традиційну композиційну схему образу Христа. Художник таким чином сполучив глибоку релігійну свідомість і символіку з раціональним пізнанням реального світу та з його філософським переосмисленням.
Леонардо да Вінчі. Дама з горностаєм. 1485–1490. Олія, дерево. 40х55. Краків. Музей Чарторийських
Леонардо да Вінчі (1452–1519) – славетний італійський живописець, скульптор, архітектор, музикант, вчений, інженер, який заклав основи мистецтва Високого Відродження. Жіночі образи Леонардо, бездоганні за технічним виконанням, часто загадкові та невловимі.
Дмитро Гунц (1958р.н., Львівська академія мистецтв) - яскравий, самобутній представник львівської малярської школи, член Національної спілки художників України. Працює у царині станкового живопису. Бере активну участь у виставковій діяльності краю. Твори зберігаються у приватних збірках України, США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та ін.
Володимир Костирко (1967 р. нар., Львівський коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім.І.Труша, факультет історії мистецтв Католицького університету в Любліні, Польща) - відомий львівський художник, естет, інтелектуал, прихильник концепції про-європейської історії Галичини, якої послідовно дотримується і розбудовує по всіх мистецьких напрямках, в яких працює: живописі, малюнку, в тому числі сатиричному, дизайні.
Юрій Чаришніков (1947 р. н., Львівський поліграфічний інститут) – відомий маляр, ілюстратор, твори експонувались на 45 виставках у 20 країнах. Плавність ліній, зміна палітри, а також акцентування на непомітних на перший погляд деталях людських душ – головні риси його творів.
Наталія Пухінда (м.Львів, Україна). Народилася 1955 р. у м.Кіровограді. У 1975 р. закінчила ОДХУ ім.. М.Грекова. У 1982 р. закінчила ЛДІПДМ (нині ЛНАМ). Працює в галузі станкового та монументального малярства, графіки. Члени НСХУ. Твори знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном. асто малював власні автопортрети у вигляді Христа. ого творів.
Наталія Пухінда, (м.Львів, Україна). Народилася 1955 р. у м.Кіровограді. У 1975р. закінчила ОДХУ ім. М.Грекова. У 1982р. закінчила ЛДІПДМ (нині ЛНАМ). Працює в галузі станкового та монументального малярства, графіки. Член НСХУ. Твори знаходяться в приватних колекціях України та за кордоном.
Олександр Аксінін ( 1949-1985 рр., Український поліграфічний інститут ім. І.Федорова) – відомий львівський графік, твори якого експонувалися у багатьох країнах світу. Для його творів характерне філософськ осмислення світу. Розробив оригінальну концепцію простору і часу, яку застосував у своїх роботах. Він дав своєрідну художню інтерпретацію творів Л.Керролла, Дж.Світа, Ф.Кафки, китайської «Книги Перемін» («І Цзін»).
Маргіт Сельська (1900-1980) – одна з найталановитіших львівських художниць ХХ ст. Уроджена Райх, дружина живописця Романа Сельського, учениц Ф.Лєже у Парижі. Яскравий представник напряму «Українського колоризму».
Ірина Фартух (1960 р.н., ЛДУПМ ім.І.Труша, Львівсьа Національна Академія мистецтв, відділення художньої кераміки), член Національної спілки художників України. Учасниця багатьох українських та міжнародних виставок.
Орест Манюк (1956 р.н., Львівська Національна академія мистецтв). Працює в галузі станкового малярства. За 20 років діяльності створив понад дві тисячі полотен, які експонуються в музейних збірках та приватних колекціях двадцяти трьох країн світу.
Юліан Буцманюк (1885-1967) – видатний український живописець, його творчість стала громадським подвигом. У фресках жовківської церкви органічно поєднав традиції давнього українського стінопису з модерністськими мистецькими віяннями початку ХХ ст.
Петро Холодний-старший. Казка про дівчину і паву.1916
Петро Холодний-старший (1876-1930) – відомий український живописець, вчений, педагог, працював у Києві та Львові. Звертався до естетичних засад сецесії й ар деко, використовував традиції давнього іконопису.
Франсуа Жерар. Портрет Катерини Стажевської. 1803.
Франсуа Жерар (1770-1837) – знаменитий французький портретист першої чверті ХІХ ст.. У портреті польської красуні, однієї з зірок при дворі Наполеона, поєднується увага до деталей зі створенням сентиментального образу, романтичним прагненням знайти відгук долі людини у природі.
Яцек Мальчевський (1854-1929) – знаменитий польський живописець- символіст, автор яскравих у колориті і магічних за образністю творів. Біблійні сюжети трактував у модерністському дусі; часто малював власні автопортрети у вигляді Христа. ого творів.